Домашнє насильство – ганебне явище!

Згідно з даними міжнародних досліджень,  кількість дітей, які щодня потерпають від насильства в сім’ї, в усьому світі перевищує 10 мільйонів.  Кожного дня   і в Україні фіксують близько 350  випадків насильства в сім’ї, а близько 60% жінок страждають від домашнього насильства  постійно.

За фактом,  кожна третя жінка в Україні потерпає від домашнього насильства, але  жертвами домашнього насильства  часом стають і чоловіки.  Проте, у них набагато вищий ризик зазнати насильства з боку незнайомців. Жінки  ж та діти найчастіше стають жертвами насильства з боку тих, кого вони знають, із ким разом проживають.  Саме тому серед жертв домашнього насильства частка жінок непропорційно велика.

Щорічно поліція України реєструє близько 150 тисяч заяв про факти насильства в сім’ї. Але це лише частина випадків, тож це число можна сміливо помножити на 10; в нас не прийнято «виносити сміття з хати», розповідати про свої проблеми.

На жаль, і у  нашому районі на профілактичному обліку перебуває 38 осіб, які вчинили домашнє насильство (36 чоловіків, 2 жінки). Протягом І кварталу  жителями Народиччини скоєно 18 адміністративних правопорушень за ст. 173-2 КУПаП (вчинення домашнього насильства). Правопорушники – чоловіки, які вчинили  психологічне або фізичне насильство відносно дружин, колишніх дружин, інших родичок – жінок.

Здавалося б, найкращий вихід у такій ситуації для жертви насильства – піти від кривдника та проживати окремо, але причини, чому ж саме жертва не може піти від свого кривдника, зазвичай різноманітні та особисті.  

Спробуємо їх узагальнити:

-відсутня  альтернатива  працевлаштування та джерел надходження коштів, адже часто всі грошові надходження контролює чоловік --  ця проблема особливо вагома для жінок із дітьми;

  • немає житла, куди жінка могла би переїхати разом із дітьми;

  • соціальні, культурні та  сімейні цінності, які декларують шлюб як найвищу цінність і закликають до збереження сім’ї за всяку ціну;

  • люди, які переконують жінку чи  підтримують її впевненість у тому, що вона сама винна в насильстві й може зупинити його, якщо підкориться вимогам кривдника;

  • загальний синдром набутої безпорадності.

 Зрештою, жінка може просто боятися насильника, який погрожує їй фізичною розправою, якщо вона піде. І такі побоювання небезпідставні. Проте  цикл насильства постійно повторюється. Лишатися із кривдником також небезпечно. До того ж психологічних травм зазнають усі члени родини.

         Якщо  діти живуть у сім’ях, де чиниться насильство, у них порушується психіка, і не тільки тоді, коли кривдять їх особисто, а й тоді, коли знущаються з близьких їм людей (найчастіше -- це їхні матері). Для хлопців-підлітків спостереження за насильством у сім’ї - один із чинників підліткових правопорушень і криміналізації в зрілому віці.   За підрахунками, 63% підлітків–правопорушників, засуджених за вбивство, скоїли вбивство тих, хто бив їхніх матерів. Імовірність того, що хлопчики, які стали свідками насильства щодо матерів, у зрілому віці битимуть своїх партнерок, в 11 разів вища порівняно з хлопчиками із сімей, де насильству немає місця; такі діти в 6 разів частіше намагаються вчинити самогубство. Імовірність, що такі діти вживатимуть наркотики і алкоголь або скоять зґвалтування, підвищується на 50%. Насильство щодо їх матерів - одна з причин втечі підлітків із сімей.

Наслідки насильства для кривдника:

  • Психологічна деградація. Психічні хвороби. Божевілля. Самотність. 

-  В Україні зросла кількість самосудів – розправ жінок над своїми сімейними тиранами.

  • Намагаючись захистити матір від нападу батька насильника, підлітки можуть його вбити чи покалічити.

       Наслідки насильства для жертви:

           відчуття відсутності допомоги;  невпевненість;  безнадійність або   безсилля;  відчуття провини;  відчуття придушення волі; відсутність самоповаги;  травми та втрата працездатності; настирливі спогади; напади страхів, депресія;  фобії, смуток; роздуми про самогубство; самозвинувачення; втрата довіри; сумніви щодо віри у справедливість;  наркотична/алкогольна залежність; жага помсти та інші. 

Як бачимо, факти домашнього насильства   приносять лише негатив та невирішувані  проблеми як жертвам насильства, так і потерпілим від насильства. Тому, аби попередити ці негативні явища,  важливо  забезпечити само- та взаємоповагу у сімейному житті, з відповідальністю ставитися до власних обов’язків чоловіка або дружини, надто уважно та відповідально ставитися до дітей, до їх виховання у дусі загальнолюдських цінностей справедливості, чесності, доброти, позитивного ставлення до оточуючих.  Лише міцна дружна родина  є   запорукою  недопущення  ганебних випадків домашнього насильства, запорукою належного виховання дітей та молоді.

 Сектор сімейної політики УПСЗН райдержадміністрації

2019-04-03 17:11:44 Переглядів: 1779 « Повернутись