30 липня – Всесвітній день протидії торгівлі людьми

 Щороку значна кількість людей в Україні стають жертвами трудового рабства. В пошуках кращої долі громадяни не усвідомлено віддають себе в руки злочинців. У нашій державі злочин досить поширений, особливо щодо молодих жінок і дівчат, які вербуються для роботи за кордоном і там використовуються злочинцями у своїх корисливих мотивах. Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Основні засади протидії торгівлі людьми визначені в таких міжнародно - правових актах, як Загальна декларація прав людини (1948), Конвенція про заборону торгівлі людьми та експлуатації проституції третіми особами (1949),Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини (1950), Додаткова конвенція про заборону рабства, работоргівлі, а також аналогічних рабству інститутів і практики (1956), Протокол про попередження та припинення торгівлі людьми, особливо жінками та дівчатами, і покарання за неї, який доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності (2000), Законом України «Про протидію торгівлі людьми» № 3739-17 від 09.02.2015 та інші. Шляхами залучення до рабства являються: вербування,перевезення,передача,приховування,одержання людей.

 В умовах інформаційних технологій розповсюдженими являються такі види вербування як шлюбні та модельні агентства, запрошення на навчання, фірми з підбору персоналу для працевлаштування, які мають завуальований характер.

 З метою забезпечення захисту життя і здоров’я, прав і свобод громадян, України, важливим є встановлення законного статусу роботи за кордоном, тобто до виїзду обов’язковість отримання робочої візи. Адже саме безробіття в державі являється тим чинником, що громадяни виявляють бажання виїзду за межі кордону і в міру своєї необізнаності все частіше потрапляють в трудове рабство. Тож перед виїздом необхідно ознайомитись з правами працівників та мігрантів у країні призначення. У більшості країн встановлено стандарти мінімального рівня оплати праці, максимального трудового робочого дня та компенсації у випадку нещасних випадків на виробництві.

 Обов’язково запитуйте свого закордонного роботодавця про медичне обслуговування та соціальний захист, на які ви можете сподіватись.

 Пам’ятайте, що роботодавці мають обов’язки по відношенню до своїх працівників.

 Відстоювати свої інтереси у суді можна лише тоді, коли роботодавець працює законно. Тому заздалегідь перевіряйте законність здійснення кадровою агенцією чи роботодавцем діяльність по працевлаштуванню, насамперед,наявність необхідних документів.

    Сектор сімейної політики